Житомирська районна державна адміністрація
Житомирська область
Логотип Diia Державний Герб України
gov.ua Державні сайти України
  Пошук

Туристичний маршрут № 6 (автомобільний)

Дата: 12.12.2023 16:07
Кількість переглядів: 37

м. Житомир – смт Гуйва – смт Новогуйвинське – смт Озерне – м. Житомир.

– перша локація смт Гуйва є найцікавішою пам’яткою в цьому районі – ставка рейхсфюрера Генріха Гіммлера «Хегевальд». Командний пункт Гіммлера «Хегевальд» («Заповідний ліс») будували з жовтня 1941 по липень 1942 року радянські військовополонені під наглядом есесівців. Територія ставки мала загальну площу 1,2 тис. кв. м і була ретельно замаскована зеленими насадженнями. Товщина стін бункерів сягала трьох метрів, крім того їх прикривав півметровий шар гуми. Всередині в двох маленьких кімнатах були всі зручності.

На галявині біля бункера обладнали корт для тенісу, гостям пропонували прогулянки на конях на очах у місцевих партизанів. Щоправда, Гіммлер неодноразово попереджав своїх відвідувачів про небезпеку таких розваг. І не безпідставно: одного разу особистий пілот Гіммлера, який вирішив покататися на конях, не повернувся з прогулянки. Помста райхсфюрера мешканцям села, біля якого знайшли тіло вбитого пілота, була жорстокою: всіх мешканців було спалено живцем.

Гіммлер бував у Хегевальді тільки тоді, коли у свою українську ставку Вервольф приїжджав Гітлер. Проте, у ставці було проведено декілька важливих зустрічей. У серпні 1942 року сюди таємно приїжджав шеф політичної розвідки Німеччини Вальтер Шелленберг. Крім Шелленберга в Хегевальді побували Ламмерс, Ріббентроп і райхскомісар України Еріх Кох.

Наприкінці літа 1942 року тут відбулася нарада найвищих чинів поліції і командирів частин СС. Тоді Гіммлер зачитав відомий план «Ост», який передбачав колонізацію окупованих східних територій. Дотримуючись вищевикладеного плану, вже в серпні 1942 року Гіммлер віддав наказ організувати навколо своєї резиденції перші поселення «справжніх німецьких селян», висіливши українських селян. У новостворену колонію Хегевальд увійшло 29 сіл, українські назви яких гітлерівці замінили німецькими, а кожен німецький переселенець отримав 20 гектарів орної землі. Дивним чином, місцеві партизани не зробили жодної спроби знищити ставку.

Німецький гідрант, позаду якого – двоповерхова будівля штабу німецького військового командування (до війни – будинок офіцерів).
Гідрант досі перебуває в робочому стані.

– друга локація – смт Новогуйвинське. Селище розпочало свою історію з довоєнних часів, тут до війни знаходились військові частини з ремонтно-механічною базою. Ремонтний завод, який під час війни називався 116-й пересувний танково-агрегатний ремонтний завод (ПТАРЗ-116) з’явився на території селища у 1947. Його передислокували з-за кордону у військове містечко №81, де до війни розташовувалася 5-та Кавалерійська дивізія 30-го Кавалерійського корпусу.

Військове містечко № 81 під час війни було зруйноване. Тому ремонтний завод і житлово-побутові будівлі доводилося зводити практично заново. Відновлювалось виробництво, розростався населений пункт і згодом маленьке селище виросло у прекрасне містечко.

Основним виробничим підприємством на території містечка став Житомирський ремонтно-механічний завод, який є одним із найкращим серед споріднених підприємств в Україні. Тут, окрім бронетехніки, почали виробляти товари народного вжитку.

– третя локація туристичного маршруту – смт Озерне. Тут знаходиться будинок офіцерів, збудований за типовим проектом архітектора Йосипа Каракіса у 1936 році. Такий же було збудовано у Новограді-Волинському та сусідній Гуйві, який не вцілів.

Навпроти – бетонна скульптура реактивний літак-ракетносець, що базувались свого часу в Озерному. Повоєнні двоповерхівки, для військових, можливо будувались руками німецьких військовополонених.

Основна забудова в центрі селища – це будинки офіцерського складу або скорочено БОСи. Збудовані у другій половині 1930-х років. Схожі БОСи можна побачити в таких же містечках при військових аеродромах на півночі Василькова та в селищі Гайок на заході Білої Церкви. Озерненська гімназія, збудована в середині 1930-х років. Можливо, це найстаріша будівля селища.

Протяжність маршруту – 14 км.



« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь