30 липня – Всесвітній день боротьби з торгівлею людьми
Торгівля людьми – це злочин, жертвами якого можуть виявитися чоловіки, жінки, діти як з метою примусової праці, так і сексуальної експлуатації. Ця проблема стала ще більш актуальною після повномасштабного вторгнення рф на територію України.
Сучасний феномен, названий торгівлею людьми, став актуальним для України й інших країн пострадянського простору з початку 90-х років ХХ століття. Наприкінці ХХ – на початку ХХІ століття торгівля людьми набула величезних масштабів.
Існує багато факторів, що сприяють поширенню торгівлі людьми. Серед основних причин поширення торгівлі людьми в Україні є такі:
- важке економічне становище громадян і безробіття;
- недостатня поінформованість про можливості працевлаштування за кордоном, незнання міграційного законодавства;
- недостовірне подання інформації про життя за кордоном;
- попит на дешеву робочу силу в країнах призначення;
- активна діяльність злочинних угрупувань і недостатнє переслідування торговців людьми;
- насильство в родині.
На теперішній час відомі такі види та форми торгівлі, як трудова, сексуальна експлуатація, вилучення органів, використання людини без її згоди у дослідах, використання в озброєних конфліктах, використання у злочинній діяльності, використання у порнобізнесі, жебрацтво, примусове сурогатне материнство, примусовий шлюб, незаконне усиновлення з метою наживи тощо.
13 квітня 2012 року Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про протидію торгівлі людьми», який визначив організаційно- правові засади торгівлі людьми, гарантуючи гендерну рівність, основні напрямки державної політики та засади міжнародного співробітництва у даній сфері, повноваження органів виконавчої влади, порядок встановлення статусу осіб, які постраждали від торгівлі людьми, та порядок надання допомоги таким особам.
Основним міжнародно-правовим документом, що заклав основу сучасної системи протидії торгівлі людьми, є Палермська Конвенція ООН і Протокол до неї.
Пам’ятайте: стати жертвою торгівлі людьми може кожен, незалежно від статі, віку, рівня освіти чи кваліфікації.
Постраждалі живуть серед нас і часто залишаються невидимі. За допомогою постраждалі можуть звертатися за контактними телефонами "гарячих ліній", що подаються нижче.