Безбар’єрність: Людина, яка спілкується жестовою мовою
Використовувати фрази на кшталт «ти сказав» для людей, які спілкуються жестовою мовою, — цілком нормально. Вони також можуть казати «я слухаю» або «я сказала», підкреслюючи, що «слухають очима, а не вухами».
При спілкуванні з людиною, яка використовує жестову мову, і за наявності перекладача звертайтесь безпосередньо до людини, що говорить жестовою мовою, а не до перекладача.
Для комфортного спілкування з людиною, яка використовує жестову мову, забезпечте хороше освітлення. Повинно бути чітко було видно обличчя і руки, без засвітлень чи тіней, які можуть ускладнити зорове сприйняття.
Для ефективної роботи важливо забезпечити можливість комунікації, зокрема підтримати базові знання жестової мови серед співробітників або залучити перекладача. Для здобуття освіти людині потрібен доступ до перекладача жестової мови або адаптованих навчальних матеріалів. У деяких випадках людина може ходити на заняття зі своїм перекладачем.
Люди, що спілкуються жестовою мовою, мають свою культуру: жестові імена, театри тощо. Кожна країна має свою жестову мову, і взаєморозуміння залежить від індивідуальних навичок і бажання комунікувати. Існує також міжнародний жест — це не окрема мова, а набір жестів із різних мов, які є найбільш поширеними й зрозумілими. Ця база жестів була створена для подій на кшталт спортивних змагань чи зібрань Всесвітньої федерації глухих, де люди з порушенням слуху з різних країн можуть легко спілкуватися між собою.
Важливо! Незважаючи на те, що багато організацій, що підтримують людей з порушенням слуху, використовують слово «глухий», воно не є коректним у вживанні. Виключенням є медичний діагноз «глухота».
Питання на кшталт «Ти з народження такий?» є некоректним. Проте дізнатися більше про людину можна коректно, запитавши: «Як ти вивчив жестову мову?» або «Давно ти володієш жестовою мовою?» Можна також запитати: «Чи вмієш ти говорити жестовою мовою?» або «Чи знаєш ти жестову мову?» — такі запитання про комунікацію цілком допустимі.
Доречно просити жестомовну людину спілкуватися повільніше, особливо якщо ви тільки починаєте вивчати жестову мову. Жестомовні люди зазвичай позитивно реагують на спроби спілкування їхньою мовою, навіть якщо це відбувається повільно. Вони розуміють, що ви намагаєтеся бути зрозумілими, і це зазвичай викликає радість. Жестом можна показати, що ви знаєте лише базові речі або тільки починаєте вчити мову, що створить сприятливу атмосферу для комунікації.
Якщо ви не знаєте жестової мови й намагаєтеся пояснити щось за допомогою природних жестів, це не образить людину. Навпаки, це покаже ваші зусилля для комунікації. Навіть якщо співрозмовники не володіють однією й тією самою жестовою мовою, вони все одно можуть швидше порозумітися через загальні жести, ніж через спроби вербального спілкування різними мовами. Адже жестова мова — це повноцінна мова, як українська, польська чи будь-яка інша, з власною структурою та правилами.
Також уникайте дій, які можуть виглядати зневажливо. Наприклад, якщо під час спілкування жестовою мовою людина не одразу розуміє, не варто казати: «Дайте телефон чуючій людині, я їй поясню». Краще приділити трохи більше часу й пояснити інформацію іншими способами: використати текст, малюнок або геолокацію. Не слід перекладати відповідальність на інших або “передавати” людину комусь, хто чує.
Головне — продовжувати спроби знайти спільну мову, а не відмовлятися від допомоги через страх непорозуміння. Це краще, ніж залишити людину без підтримки. Навіть якщо процес потребуватиме більше часу, ваша готовність допомогти буде цінною, а комунікація — можливою.
Некоректні висловлювання:
- «Ти з народження такий?»
- «Як це сталося?»
- «Це вроджене чи набуте?»
- «Давайте я поясню людині, яка чує»
* Наталія Кравцова, ГО «Всеукраїнська асоціація перекладачів жестової мови та людей з інвалідністю»
* Дар’я Герасимчук, радниця-уповноважена Президента України з прав дитини та дитячої реабілітації, виконавча директорка ГО «Відчуй»