Березівська громада: Де спорт єднає, а пам'ять про Героїв живе вічно
23 травня 2025 року, у невеликому, але незламному селі Садки Березівської громади відбулася подія, що об'єднала покоління та вшанувала пам'ять про тих, хто виборює нашу свободу. Спорт, патріотизм та глибока вдячність зійшлися на благодійному спортивно-патріотичному заході, присвяченому Дню Героїв України. Під мирним небом діти грали у футбол, ветерани змагалися у волейболі, а всі разом схиляли голови перед тими, хто захищає нашу країну.
Ініціатором цього зворушливого заходу став Василь Фірфіцький – житель села Садки, ветеран 138 окремого батальйону Тероборони, який з перших днів повномасштабного вторгнення добровольцем став на захист України. Завдяки його енергії, підтримці побратимів та відкритому серцю громади, Садки перетворилися на осередок глибокої поваги до наших Героїв.
Сільський голова Михайло Яромов відкрив захід, підкресливши важливість зв'язку між фронтом і тилом: "Сьогодні ми маємо тримати зв’язок із ЗСУ і тилом. Саме тому цей захід – не просто спортивна подія. Це наша відповідь ворогу, що ми єдині. Це наш спосіб сказати: ми не забуваємо, ми вдячні, ми підтримуємо". На знак незламності боротьби та солідарності тилу, очільник громади передав представникам 138 окремого батальйону спеціальні засоби ураження – плати-ініціації.
Сам Василь Фірфіцький, ініціатор події, звернувся до присутніх: "Цей захід ми започаткували не для гучності. Ми хочемо, щоб він став традицією. Бо кожне змагання тут — це не тільки про спорт. Це про згуртованість, про єдність, про те, що наша молодь повинна знати своїх героїв, бачити їх перед собою, спілкуватися з ними. Щоб розуміти, якою ціною тримається їхнє сьогодні".
Особливо потужними були виступи військовослужбовців. Віктор Мойсієнко, професор, член-кореспондент Академії наук України, а нині – лейтенант ЗСУ, поділився болючими, але правдивими словами: "Середній вік ветеранів 138 батальйону, які сьогодні присутні тут — 58-59 років. Але коли держава потребувала нас — ми пішли. Бо коли земля кличе — не питає, скільки тобі років. Ми тут, тому що вони там… Герої — це не тільки ті, що у формі, це і звичайні дядьки з мирного життя, які стали до зброї. З нашої 115 бригади ТРО є чотири Герої України, на жаль, всі — посмертно. І загинули вони, як ви, діти, можете лише собі уявити, прочитавши в книзі чи побачивши у кіно: це були командири, які викликали вогонь на себе, і ціною власного життя захистили своїх побратимів. І це — не вигадка. Це наша реальність, це наша ціна". Його слова створили тишу, що пронизувала до глибини душі.
Олексій Булгаков, завідувач кафедри фізичного виховання та спорту Житомирського державного університету та лейтенант ЗСУ, наголосив: "Сьогоднішній день — не про нагороди, а про усвідомлення. Герой — це не лише нагорода. Герой — це вчорашній викладач, водій, робітник, який взяв до рук зброю. І саме завдяки їм — рашист не стоїть сьогодні під Житомиром, під вашими домівками".
Спортивна частина заходу вразила динамікою та атмосферою братерства. У змаганнях з волейболу серед ветеранів 138 ОБ та команд закладів освіти:
- 1 місце – Садківський ліцей
- 2 місце – команда ветеранів
- 3 місце – Березівський ліцей
- Подяку за участь отримав Василівський ліцей
У мініфутболі серед школярів:
- 1 місце – Березівський ліцей
- 2 місце – Барашівський ліцей
- 3 місце – Садківський ліцей
- Подяки за участь отримали Іванівський, Василівський ліцеї та Черемошненська гімназія.
Змагання з тенісу додали спортивного азарту, де перемогу здобув Кіріл Шлапак із Садок.
Цей День Героїв у Садках не завершився з останнім свистком. Він залишився у кожному: у дитячих очах, що бачили ветеранів не на плакатах, а наживо; у руках старших, що міцно тисли руки молодим спортсменам; у серцях, що щиро тримають пам’ять про тих, хто не повернувся. Цей захід довів: Україна сильна там, де пам’ятають, де дякують, де єднаються. Бо ми тут — тому що вони там. І доки ми пам’ятаємо, наша сила — незламна.
