Соціальний супровід потрібен не лише мобілізованим, але і кадровим військовим – досвід надавачів послуги
Кабінет Міністрів України за ініціативи Мінсоцполітики збільшив кількість військових частин (підрозділів) Збройних Сил України, зокрема, військових шпиталів та навчальних центрів, де буде надаватися послуга соціального супроводу військовослужбовців та членів їхніх родин. Очікується, що таким чином вдасться забезпечити соціальну підтримку більшій кількості військовослужбовців, зокрема, тим, хто перебуває на лікуванні у шпиталях.
Експериментальний проєкт реалізується з 2023 року, станом на сьогодні послугу отримало понад 20 тисяч військових.
Одним із надавачів послуги стала Громадська організація «Центр соціальної адаптації», яка працює в Черкасах з 2000 року. Центр був створений для соціальної адаптації військовослужбовців, звільнених в запас.
Геннадій Мельниченко, очільник організації, вже колишній військовий. Зі служби демобілізувався. Каже, що громадська організація виникла як відповідь на виклик – як жити військовому у цивільних обставинах.
“Кадрових військовослужбовців не вчили життю в цивільних обставинах. Нас вчили воювати, служити, але ніхто не вчив, як заробляти гроші. Не всі звільнені військовослужбовці отримували пенсії, що викликало серйозне соціальне загострення. Соціальних програм, на жаль, тоді не було”, – розповідає Геннадій.
Тоді звільненим військовим пропонували пройти психологічну адаптацію, перенавчання військового та дружини, якщо виникала така потреба, а також працевлаштування або відкриття власної справи.
У 2014 році з початком війни росії проти України “з’явилися” молоді ветерани із великим запитом на справедливість і нерозумінням, як діяти далі, після звільнення зі служби.
Тоді «Центр соціальної адаптації» зосередив свої зусилля на захисті соціальних прав молодих ветеранів, оформленні пільг для них та згуртуванні ветеранської спільноти.
“Війна 2022 року – це зовсім інша війна. Більше проблем та викликів. Однак труднощі військовослужбовців залишаються нашим пріоритетом. На початку повномасштабного вторгнення ми займалися гуманітарними питаннями для захисників: від речей першої необхідності до речей оборонного характеру. Вже пізніше Управління соціального захисту Черкас, з якими ми дуже часто співпрацюємо у питанні захисту прав ветеранів, запропонували нашій ГО приєднатися до надання послуги соціального супроводу”, – розповідає очільник громадської організації.
Після навчань, організованих Міністерством соціальної політики, «Центр соціальної адаптації» уклав договір з однією з військових частин Черкас.
Соціальний супровід або соціальний захист потрібен всім військовим. А родинам захисників важливо , щоб про них пам’ятали.
Попри те, що проєкт експериментальний і на початку роботи виникали якісь непорозуміння у роботі, його головна перевага у тому, що надавачі послуги вчаться як правильно співпрацювати з військовою цільовою аудиторією.
Першим отримувачем послуги став командир однієї з військових частин. По-перше, офіцер потребував фахового консультування, а по-друге, командир своїм прикладом показав, що звертатися по допомогу – це нормально і правильно.
“Наше основне завдання супроводжувати військовослужбовця та допомогти йому скористатись тими пільгами, які гарантує держава. Також ми ламаємо стіну непорозуміння між бюрократичною системою та військовим. А головне – вирішивши проблемні питання захисника, ми залишаємо йому час на виконання бойового завдання без переживань за цивільні проблеми”, – наголошує очільник ГО Геннадій Мельниченко.
Важливе і розуміння психології аудиторії, з якою доводиться працювати. Дуже часто при спілкуванні з військовим, який перебуває на бойових завданнях, він закривається і не охоче йде на контакт, переконуючи, що йому нічого не треба. Інколи і родини не хочуть ніякої підтримки, бо єдина їхня мета – аби чоловік, чи син, чи батько повернувся якомога швидше додому. Однак, коли ми включаємося в роботу, і військові і їхні родини приємно здивовані, що їхніми проблемами опікуються, про них не забули.
За словами Геннадія Мельниченка, в державі ще є певні прогалини в соціальному захисті захисників та їхніх родин. Наприклад, складно отримати пільги на навчання для дітей військових. Однак, кожен успішний кейс - це не лише адресна допомога, але і прецедент для вирішення подібних запитів.
Після успішного впровадження послуги в одній частині, Мінсоцполітики запропонувало організації розширити свою діяльність на більшу кількість військових частин в багатьох регіонах держави.
“Сьогодні ми працюємо з 9 військовими частинами у різних регіонах України. Відпрацювавши методику на одному підрозділі, навчивши людей, ми вже розповсюдили свій досвід і на інших наших партнерів, друзів і співробітників”, – говорить очільник організації.
Переважна більшість кейсів, з якими доводиться працювати щодня – це консультації та інформування. Однак бувають випадки дуже нестандартні, такі, що стосуються відновлення справедливості. До прикладу, у Львівській області чоловік пішов на фронт добровольцем, залишивши вдома дружину і дитину, які мають другу групу інвалідності. Згодом з’ясувалось, що без попередньої діагностики, дружині змінили групу інвалідності на третю. Фахівці Центру після довгих консультацій з лікарями та усіма зацікавленими сторонами відновили справедливість та ситуацію вирішили на користь родини.
Також у Львові була ситуація, коли фахівці організації супроводжували військового з моменту отримання складного поранення, допомагали відновити та отримати необхідні документи, співпрацювали з Фондом захисту осіб з інвалідністю, щоб боєць отримав допоміжні засоби реабілітації, а згодом навіть знайшли та домовились із німецькою клінікою, яка спеціалізується на складних протезуваннях – це саме те, чого потребував захисник.
У Черкаській області був випадок, коли військовий під час служби на фронті звернувся до командира із запитом поїхати додому, бо батьки старшого віку потребували оформлення інвалідності та забезпечення ДЗР. Однак за 10 днів відпустки боєць не встиг би вирішити всі свої питання. “Центр соціальної адаптації” відразу включився в роботу і з залученням лікарні оперативно допоміг оформити всі необхідні документи та виконати запит.
Послуга має перейти із статусу експериментального проєкту в постійно діючий, бо запити від військових частин зростають
Представник “Центру соціального супроводу” зазначає, що надавачі послуги дуже розраховували на розширення переліку військових частин, які беруть участь в експерименті - попит від військових частин зростає.
“Боєць однієї з частин, де ми надаємо послугу, перевівся в іншу і запитував, чи будемо ми і надалі супроводжувати його соціальні запити. На жаль, його нова військова частина на той момент не брала участь у проєкті. Після змін до постанови, можливо, і вони додадуться”, – каже Геннадій.
Геннадій Мельниченко радить всім надавачам, які планують долучитись до послуги, залучати до співпраці всіх, хто дотичний до допомоги військовим: налагодити роботу з Фондом осіб з інвалідністю та Міністерством соціальної політики; залучати органи місцевого самоврядування та профільні волонтерські організації та фонди.
