Туристичний маршрут № 1
Щоб вихідні запам’яталися надовго, варто провести вільний час з користю. За два дні з Житомира можна відвідати найближчі пам’ятки Житомирського району. Багато з них здивують не менше, ніж закордонні. Цікавим для туристів буде в першу чергу с.Кодня Житомирського району.
Монументальний пам`ятник «Козацька могила» на честь гайдамацького повстання в 1768 році встановлено в селі Кодня Житомирського району Житомирської області.
Даний монумент встановлено в пам`ять про учасників Коліївщини, які виступали проти релігійного гноблення православного населення польською шляхтою на Правобережній Україні.
Приводом для повстання послужило спалення церковного діяча, відомого в тій місцевості. Його стратили прилюдно.
Повстання очолили І. Гонта і М. Железняк. Спочатку існували розрізнені загони, в яких складалися запорізькі козаки і прості люди. Вони билися з поляками. Коли поляки почали скаржитися на постійні набіги з боку гайдамаків, їм на допомогу прийшла Катерина ІІ.
Разом з польськими військами вони придушили повстання гайдамаків. Катерина припиняла нападки козаків на шляхту, але судила повстанців не строго. Якщо їх провину вдавалося довести, то їх чекало просто виселення.
Коли за правосуддя взялися поляки, все стало набагато гірше. Винними могли стати всі, хто навіть просто був знайомий з учасниками повстання. Козаків і звичайних людей ловили і страчували всюди на території Речі Посполитої. Найстрашніші і численні розправи відбувалися в селі Кодня. Тут за кілька днів було винесено близько 3 тисяч смертних вироків. Людям відрубували голови, садили на палю, четвертували і палили показово на очах у інших. Керував стратою польський воєначальник І. Стемпковський.
Через 200 років на цьому місці масової страти було встановлено обеліск пам`яті і скорботи всім загиблим героям Коліївщини. Навколо нього кільцем висаджені дерева, які надають даному монументу елемент величавості і значущості. Пам`ятник можна знайти на шляху з Кодні до Миролюбівки, там встановлено знак «Козацька могила».
Пам’ятник Т.Г.Шевченку с. Кодня
У роки незалежності України в Кодні був встановлений ефектний, виконаний з поліського рожевого граніту, пам’ятник Тарасу Шевченку, що за легендою побував тут 1846 році. Пам’ятник Шевченку встановлено на місці стародавньої дерев`яної церкви, під якою від почав писати «Гайдамаків».
Церква Різдва Богородиці
Визначними архітектурними пам’ятками села є: церква Різдва Богородиці, побудована в 1841 році у стилі класицизму коштом поміщика Михаіла Леонтієвича Корженєвського; дзвіниця побудована у 1863 році коштом прихожан та держскарбниці.
Музей історії села Кодня
3 жовтня 2015 року в с. Кодня Житомирського району відкрилася оновлена експозиція народного музею історії села. Наукову концепцію експозиції та її втілення виконано старшим науковим співробітником відділу досліджень об’єктів культурної спадщини і науково-методичної роботи з музеями Житомирського обласного краєзнавчого музею Людмилою Журавською.
Автор і виконавець художнього проекту музейної експозиції – член Національної Спілки художників України Юрій Дубінін.
В музеї можна дізнатися про історію села Кодня з давніх часів, ознайомитися з археологічними знахідками, артефактами козацької доби та архівними документами. Старожитності, які були зібрані місцевими жителями, ознайомлять з життям містечка Кодня в ХІХ – на початку ХХ ст.
Уперше Кодня згадується у документах датованих 1301 роком, як містечко, що зазнало руйнувань від татаро-монгольської навали. Небезпека чатувала тут постійно, адже через Кодню пролягав торговий шлях із півночі на південь, до Чорного моря. В народі його називали Чумацьким або Чорним. Певно тому, що через постійні набіги татар він був надто небезпечним. Зазнала Кодня і влади литовців, і руйнувань загонів хана Менглі-Гірея.
Чи не найтрагічніші події цього краю пов’язані з Коліївщиною. Перша згадка про гайдамацькі загони датується 1715 роком. Втікачі від панського гноблення осідали в пониззі Дніпра. Гайдамацький кіш розростався, сповнюючись селянами з усіх країв. Початок Коліївщини було проголошено в Мотронинському монастирі в 1768 році. Організатором повстання став Максим Залізняк. Виступив Залізняк із 300-ма гайдамаками. Вступаючи до міста, повстанці ліквідовували панщину, відміняли всі роботи й податки на користь польських панів. Пересуваючись далі, гайдамаки поповнювали свої добровільні загони.
Зупинилися вони на землях біля Умані, де до них приєднався Іван Гонта зі своїми козаками. Умань стала столицею повстання. Тут проголосили відродження Гетьманщини, полковника Залізняка обрали гетьманом України. Панщина ліквідовувалася, а всі українці ставали вільними козаками.
Польський король, злякавшись, попросив у цариці Катерини, щоб допомогла своїм військом. Гайдамаки ж сподівалися, що російське військо прийшло допомагати їм. Заманивши, ніби на перемовини, Залізняка і Гонту, полковник російської армії Гур’єв зі своїми людьми заарештував їх. Полонених повстанців було передано польському суду в містечку Кодня. За наказом, реґіментара польсько-шляхетського війська Київського воєводства Стемпковського, козаків вішали, відтинали голови, руки, ноги, саджали на палі. Після припинення страт Стемпковський наказав кожного десятого повстанця «значкувати» – відрубати праву руку і ліву ногу, або ліву руку і праву ногу. Саме після цього й з’явилося в народі зловісне прокляття «Щоб тебе Кодня не минула».
На долю Гонти випали найстрашніші муки. Його мали катувати 14 днів, деручи з його шкіри паски, відрубуючи руки й ноги, вирізаючи серце та врешті відрубуючи голову. Але, на третій день було віддано наказ стяти йому голову. У трьох могилах, які були на території села, а нині збереглася тільки одна, поховано більше трьох тисяч повстанців. Завдяки праці нашого земляка, письменника Валентина Грабовського, у державному архіві було знайдено деякі прізвища тих, хто похований у могилі.
В 1968 році тут, до 200-річчя Коліївщини, за ініціативи жителів села, встановлено пам’ятник борцям за волю народу.
Коднянці пишаються тим, що у 1846 сюди приїздив Тарас Шевченко аби вклонитися могилам волелюбних повстанців. Тут він збирав народні перекази, розшукував стародавні документи для своєї поеми «Гайдамаки» . В центрі села нині стоїть пам’ятник поетові. Архітектурною пам’яткою та прикрасою села є церква Різдва Богородиці і дзвіниця (1841), побудовані в стилі класицизму.
Якщо вас зацікавила історія славетної Кодні, запрошуємо відвідати народний музей історії села, де можна познайомитесь з археологічними знахідками, артефактами козацької доби, документами та унікальними експонатами гайдамацького руху. У музеї представлена знаменита коденська сокира, яку трактористи знайшли поблизу гайдамацької могили та принесли зі словами: «Мабуть, такою сокирою дрова не рубають».
Адреса музею: вул. Валентина Грабовського, 18, с. Кодня Житомирського району Житомирської області.
Директор музею – Рудчук Вікторія Василівна.
Екскурсії замовляйте за телефоном +380989867781.
