Зберегти, щоб пам'ятати: професійне свято архівістів у Житомирській РВА
Історія — це зброя, а архіви — це арсенал, де вона зберігається. Напередодні професійного свята у Житомирській районній військовій адміністрації відбулося відзначення працівників архівного відділу. Ця подія стала ще однією нагодою підкреслити: праця архівіста сьогодні є частиною національної безпеки.
За дорученням начальника Житомирської РВА Юрія Тарасюка тих, хто щоденно здійснює кропітку роботу зі збереження документальної спадщини нашого краю, привітав перший заступник начальника районної військової адміністрації.
«Архів — це пам’ять народу, а народ без пам’яті не має майбутнього». Саме під таким гаслом пройшла цьогорічна зустріч, залишивши відчуття впевненості у тому, що наша історія — у надійних руках», – відзначив Сергій Кириченко.
Ми живемо в час, коли поняття «архів» трансформувалося. Це вже давно не закриті сховища, а живі джерела нашої колективної пам’яті. Кожен документ, що пройшов крізь руки фахівців Житомирського району, — від майнових записів до історичних свідчень — формує доказову базу нашого права на власну землю, культуру та незалежність.
У залі РВА звучали слова вдячності людям, чия робота часто залишається «за лаштунками», але без якої неможливо уявити функціонування правової та історично свідомої держави.
«Війна змінила пріоритети, але не змінила суті. Сьогодні архівна справа — це справжній гуманітарний фронт. Поки ворог намагається фальсифікувати минуле, працівники архівів Житомирщини своєю щоденною працею фіксують правду», - зауважила начальниця архівного відділу Житомирської РВА Ольга Присяжнюк.
В умовах воєнного стану відповідальність архівістів зросла в рази. Збереження фондів у безпеці, оцифрування критично важливих даних та забезпечення доступу до інформації — це внесок у те, щоб майбутні покоління українців знали справжню ціну нашої свободи.
Було зазначено, що саме завдяки професіоналізму Житомирський район залишається місцем, де історія не просто лежить на полицях, а працює на майбутнє.
Сьогоднішнє свято — це про людей, які тримають у руках нитки нашого минулого, не даючи їм обірватися під тиском війни. Адже держава починається не з кордонів, а з пам’яті про те, хто ми є.
