Коріння незламності: у Березівці розквітла алея дубів Тараса Шевченка
Є символи, які не старіють, а лише глибше вкорінюються у землю та національну свідомість. Саме такою стала всеукраїнська екологічна акція «Шевченко єднає Україну», започаткована Державною екологічною інспекцією за підтримки Міндовкілля. Цьогоріч до шляхетної справи збереження природної спадщини та єднання навколо спільних цінностей долучилася Березівська громада.
21 квітня у центрі села Березівка за ініціативи Екоінспекції Поліського округу було закладено дубову алею Пам'яті та Незламності. Захід розпочався з хвилини мовчання та покладання квітів до дошки вшанування загиблих земляків, де викарбувано понад пів сотні імен героїв. Це задало події особливого змісту: кожен саджанець став символом віри у майбутнє, за яке вони віддали життя.
Молоді дерева мають унікальну історію, адже вони вирощені з жолудів тисячолітнього дуба із села Будище, що на Черкащині — місць, де формувався світ Тараса Шевченка. Тепер ці «нащадки» легендарного дерева поєднуватимуть Полісся з серцем України.
Особливим моментом акції стало звернення випускників Березівського ліцею. Хоча на алеї планували висадити 27 дерев, одинадцятикласники попросили залишити два саджанці для шкільного подвір’я на знак вдячності рідному закладу. Організатори підтримали цю ініціативу, тож тепер 25 дубів прикрашатимуть майбутній центр громади, а два — ростимуть поруч із ліцеєм.
Локація для нової алеї обрана стратегічно, адже саме тут формується новий громадський простір з амбулаторією, спортивним комплексом та Алеєю Слави. Висаджені вздовж вулиці Шевченка дуби стали символічною обітницею тяглості поколінь.
До роботи взялися представники сільської ради на чолі з Михайлом Яромовим, фахівці Держекоінспекції під керівництвом Євгенія Медведовського, освітяни та молодь. Як зазначив Євгеній Медведовський, у часи війни такі акції зміцнюють нашу ідентичність і нагадують, що відповідальність за державу починається з дбайливого ставлення до рідної землі.
Символізм події підкреслили й слова випускника Олексія Шевченка, який висловив щире бажання в майбутньому розбудовувати та піднімати своє рідне село. Такі слова доводять, що акція досягла своєї головної мети — поєднати минуле, теперішнє і майбутнє під вільним українським небом.
