Безбар’єрність

Всі люди здатні комунікувати, просто роблять це по-різному: хтось усно словами, а хтось – іншими способами. І найпростіший інструмент, яким ви можете скористатись при спілкуванні з людиною з інвалідністю, – це просто поставити запитання.

У "Довіднику безбар’єрності", що розроблений з ініціативи першої леді України Олени Зеленської в рамках програми «Без бар’єрів» сказано, що:

Безбар’єрна комунікація – це коли в центрі вашої уваги людина, а не її захворювання. Це спосіб говорити про людей із порушеннями без стереотипів і упереджень.

Методичні рекомендації для суб’єктів, які провадять туристичну діяльність, фахівців туристичного супроводу щодо надання інформації в доступних для осіб з інвалідністю форматах. (переклад українською жестовою мовою, субтитрування, аудіокоментування та інші формати подачі інформації для читання та спілкування).

Свої ідеї та ініціативи за цією тематикою громадяни та профільні громадські організації можуть запропонувати до 30 вересня поточного року. Про це йдеться на фейсбук-сторінці Радниці-уповноваженої Президента України з питань безбар’єрності Тетяни Ломакіної.

Міністерство внутрішніх справ України підготувало три важливі відеоінструкції жестовою мовою, які допоможуть людям із порушенням слуху та мовлення швидко та легко взаємодіяти зі структурними підрозділами МВС. У цій публікації розповідаємо про те, як здійснити екстрений виклик на службу 112.

Участь ветеранів та ветеранок в житті країни без перепон і бар’єрів 

Майже у кожній вакансії серед вимог щодо працевлаштування вказується рівень досвіду. І навіть коли достатньо всього кількох місяців – перед молодим спеціалістом, який щойно закінчив університет, постає питання: як потрапити на роботу, щоб отримати попередній досвід, якщо для цього вже необхідно його мати?

Епілепсія — одне з найпоширеніших хронічних неврологічних захворювань. Через воєнні дії кількість тригерів для нападу збільшується. Наприклад, ними можуть стати різкі та гучні звуки, яскраве та миготливе світло, стрес тощо.

Очікування близької людини з фронту — це надзвичайно складне завдання. Страх втрати, постійна тривога, які накопичуються з часом, можуть сформувати травматичний досвід і для тих, хто чекає. Коли ж нарешті ветеран повертається додому, часто виявляється, що його «війна» ще не закінчена. Період адаптації до мирного життя може бути тривалим і складним, але сім’я здатна полегшити цей процес, якщо заздалегідь підготується та опанує основні правила взаємодії.